Барокова музика - це витончена поверхня, котра переливається барвами, грає світлотінями, інкрустує простір і вибухає життєвими втіхами. Та це тільки поверхня, її тримає фундамент і стійка конструкція, котра нагадує нам за довершеність природи та її закономірності.
Класична музика в епоху раннього барокко стала відповідником драми, не її доповненням - зміст стає доступний через перетворення слова в музичний контекст, звуковий образ.
Простий шлях однак лежить через площину діалогу - уявіть послідовну розмову двох людей, їхню полеміку довкола основних вартостей - любові, вірності, мужності, рішучості, честі - тих самих якостей, які нам допомагають сьогодні перемагати ворога. Відтак ми відчуємо в музиці безліч таких атрибутів діалогу, запитань, пропозицій, стверджень і висновків.
Пригадайте, як спілкуються італійці, і ви почуєте це в і італійському стилі бароко, те саме стосуватиметься французів чи англійців. Такою була основна засада цієї епохи - розмова крізь музику, через мистецький знак чи фігуру.
Та як розуміти це сьогодні?
Чи можна знайти аналогію?
Так. Скажімо, Кіно творить зміст через образ, це навіть стосується першого «німого кіно», де актор висловлює зміст за допомогою жестів та емоцій - а це в свою чергу одна з концепцій бароко. Тому майстерність актора чи музиканта-виконавця ( інструменталіста), його володіння тонкою ниткою мови - це правдиве втілення ідеї, не маніпуляція звуками, а прониклива розмова.
У концерті звучатимуть твори Арканджело Кореллі, Жозефа Бодена де Буамортьє, Георга Філіпа Телемана, Леонардо Лео та бонуси...