Ідея проекту, вислухана з 12 солоспівів Василя Барвінського: «одинока людина перед океаном світу говорить про головне». Наталія Половинка
Версію для симфонічного оркестру створила одна з найвизначніших сучасних композиторок України Богдана Фроляк.
«Василь Барвінський – з велетнів. Вони –
Сковорода, Шевченко, Леся Українка,
Барвінський, Стус... – досі в своїм краю
не пізнані. Ця робота – мій простий людський
уклін вдячності. За науку шляхетності. Воїни
цієї землі, служителі і оборонці Любові, залишаються
беззахисними – і перемагають. Дванадцять
солоспівів чинять Учту і ми причащаємося
Бога-України-себе самих».
Наталія Половинка, автор проекту, режисер і співачка-актриса.
ВАСИЛЬ БАРВІНСЬКИЙ:
Патріарх професійної композиторської та піаністичної школи Галичини першої половини ХХ ст., видатний композитор, педагог, піаніст, музиколог, громадський діяч (більше 30 років очолював Львівський Вищий Музичний Інститут ім. М.Лисенка) - Василь Барвінський (1888-1963), походив зі славетного роду: стриєчний прадід – Мартин Барвінський був першим українцем-ректором Львівського університету; батько – Олександр Барвінський – видатний громадсько-культурний діяч, міністр освіти а віросповідань ЗУНР, представник австрійського сейму, один з засновників НТШ у Львові, автор великої кількості підручників українською мовою; мати – Євгенія Любович – поетка, малярка, піаністка (закінчила Львівську консерваторію в класі К. Мікулі – учня Ф.Шопена), в тернопільському хорі “Руська бесіда” під її управлінням вперше на сцену вийшла славетна С. Крушельницька, а О. Барвінський написав на її виступ першу рецензію.
Аніматор тогочасного музичного життя Західної України, творець найширшого масштабу, що охопив багату жанрову палітру, В. Барвінський є автором перших в українській музиці Прелюдій (1908), першого Секстету (1921), однієї з перших Віолончельних Сонат (1926), першої в ХХ ст. української Фортепіанної Сонати (1910), першим почав роботу над українським Фортепіанним Концертом (1917, закінчив в 1937 з присвятою Т. Шевченкові). Автор численних солоспівів і обробок народних пісень, хорів, кантат, фортепіанних та віолончельних опусів, камерно-ансамблевих композицій, фортепіанного та віолончельного концертів, в яких проявив яскраво новаторську індивідуальність. В. Барвінський першим в світі використав перемінні метри (“Прелюдія методом Далькроза” -1915) майже на сорок років випередивши систему варіабельних швидкостей Б. Бляхера, попередньо застосовує кластери (звукові плями), гру затисненим кулаком, проектуючи провідну техніку ХХ ст. - сонористику. Ці два світової значимості винаходи належать Василеві Барвінському.
В.Барвінський є одним з перших українських композиторів, що отримали світове визнання, твори якого видавалися в Європі, США, Японії (“Рeters”, “Universal Edition”, “Nakamura”). Вони звучали на багатьох європейських сценах, в радіо- та телепередачах свого часу (Відень, Ляйпціг, Берлін, Стокгольм, Турін, Прага, Варшава, Краків, Нью-Йорк та ін.). В одній з перших телепрограм Лондона на зорі розвитку телебачення 21 травня 1937 р. транслювався концерт з творів В.Барвінського та Н. Нижанківського у виконанні відомої в цілім світі піаністки Любки Колесси, яка презентувала окрім всього ще й український народний стрій перед англійською публікою та телеглядачами.
В. Барвінський пройшов трагічну хресну дорогу зі своїм народом до національної Голготи: десять років мордовських концтаборів та жахливий факт спалення режимом практично всіх рукописів мали залишити нам у спадок “композитора без нот”, як з гіркотою охарактеризував себе сам автор після повернення з заслання. Та силою долі і наперекір всім заборонам, поступово віднайшлися майже всі твори композитора і його музика починає нове життя в музичному просторі України і світу.
Лілія Назар-Шевчук, музикознавець